Története: Bene nevét 1269-ben Bhene néven említette először oklevél. IV. Béla király ekkor adományozta a falut János fiainak Péternek és Mártonnak. 1333-ban szerepelt a pápai tizedjegyzékben is, ez évben papja 3 garas pápai tizedet fizetett. Régi temploma a 14. század második felében épült.
A falut 1567-ben a tatárok, 1657-ben a lengyelek pusztították el.
A település egykori nagyobb birtokosai voltak a Kusalyi Jakcs család, Szilágyi Erzsébet, a Ruszkai, Dobó, Székely, Perényi, Matucsinai, Rátonyi, Makkay, Vásárhelyi és Pogány családok.
A trianoni békeszerződésig Bereg vármegye Tiszaháti járásához tartozott.
Az első világháborúba bevonult 80 katonából 20 haltak oda. A sztálinisták 1944 őszén 141 férfit hurcoltak el, ebből 32-en odahaltak. A második világháború frontjain 18-an pusztultak el. Koncepciós per folytán 4 férfit végeztek ki.
Cím: Ukrajna, Kárpátalja, Beregszászi járás, 90261 Bene község
Teljes népesség: 1430 fő (2010)
Magyar lakosság: 1370 fő (2010)
Testvérközsége: Inárcs, Sárbogárd.
Gazdasági élet: mezőgazdasági termelés, kertészet, szőlőművelés, borászat.
Hitélet: reformátusok, római katolikusok, görög katolikusok.
1593-ban a község teljes egészében áttért a református hitre.
Fontosabb közintézményei: gyermekotthon, óvoda, magyar tannyelvű általános iskola, orvosi rendelő, gyógyszertár, faluház (benne polgármesteri hivatal, könyvtár, galéria és rendezvényterem).
Szolgáltatások: E-magyar pont, turistaszállás, kávézó, üzlet, vadásztársaság, egyéb.
Nevezetességei és ismert személyiségei:
ˇ Bene határában, a Borzsa folyó medréből került elő a benei bronzhydria (ókori görög vázaforma, víztartó edény, amely kétoldali vízszintes szállító füllel, és egy harmadik, függőlegesen álló és nagyobb füllel volt ellátva). Az antik görög edény elkészítése az i. e. V. század közepére datálható.
* Református temploma 14. századi, a tatár és a lengyel is elpusztította, ezért 1670-ben beomlott tetejét kicserélték. 1782-ben egy tűzvész ismét megrongálta, famennyezete is elpusztult, a 19. században újították fel. Belsejét egykor freskók díszítették, amelyeket még nem tártak fel.
* Római katolikus temploma 1940-ben épült, a templomot a római katolikusok és a görög katolikusok közösen használják.
* A második világháború és a sztálinizmus áldozatainak emlékhelyei: kopjafa a helyi temetőben (1989), emlékmű a falu központjában (1992), az 1944 őszén megölt magyarországi hadifoglyok síremléke.
* Szoborpark a Benei Faluház előtt: A hét vezér szoborcsoport - Pintér László sárvári fafaragó mester alkotása.
* Mónus Gyula Szerényi Ferdinánddal közösen 1932-ben szociográfiát írt Bene község jelene és múltja címmel.
* Itt született és tevékenykedett Horváth László (1926 - 2006?) pedagógus és több kötetes helytörténész.
Legendák, mondák:
* A község nevét a néphit szerint Árpád egyik vitézéről, Benéről kapta.
* A hegy tövében állt a templomos lovagok rendháza, akik a folyón való átkelést vigyázták.
* A Kelemen hegyhez kapcsolódó mondák (Zete király kincsei, Kelemen hegy kuruc kincsei, Kadacs vitéz mondája, stb.)
* A falu határában van a hagyomány szerint a zászlóbontás helye, ahol Rákóczi kurucai gyülekeztek.
Szervezett falusi vendéglátás, falusi turizmus:
Információ: Szuhán András polgármster, 90261 Bene, Rákóczi u. 78.
Tel.: 00 380-/3141/-74346. mobil: 06-/20/-435-4945, 00-380-95-00-29-781.
E-mail: benehaz@freemail.hu, E-mail: benehaz@citromail.hu
Бене
Адреса: Україна, Закарпаття, Берегівський район, 90261 Бене
Всього населення: 1430 жителів ( 2010)
В т.ч. угорців: 1370 жителів (2010)
Села побратими: с. Інарч, Шарбоґард (Угорщина).
Бене, перед тим Беня, російською мовою Доброселье, село у Берегівському районі на Закарпатті.
Населення у 1910 році – 689, у 2002 р. -1409, а у 2010 р. – 1430 чол.
Розташування: на правому березі р. Боржава в 13-ти кілометрах на південний-схід від Берегова. Село має власну залізничну станцію на залізничній гілці Батєво - Великий Бичків.
Походження назви: вважається, що вона походить від скороченого імені Бенедикт.
Історія: Вперше назва Бене (Bhene) письмово згадується в грамоті 1269 року. Король Бейла IV. подарував це село синам Яноша, Пийтеру та Мартону. У 1333 році село уже згадується у папському десятинному переліку, місцевий священик сплачував три гроша на папську десятину. Старовинний храм у селі збудовано у другій половині 14 століття.
У 1567 році село зруйнували татари, а у 1657 році – поляки.
До великих землевласників належали родини Кушолі Якош Якч, Ержийбет Сіладі, Рускої Добо, Сийкель, Перені, Мотучіної, Ратоні, Моккой, Вашаргелі та Погань. До Тріанонської мирної угоди село належало до Тисянського повіту Бережського комітату.
У першій світовій війні загинуло 20 з 80 селян, які були призвані в армію. У 1944 року у сталінські табори насильно забрали 141 чоловіка, 32 з яких загинули там. На фронтах другої світової загинуло 18 осіб. В результаті концепційних судових процесів стратили 4 осіб.
Економіка: сільськогосподарське виробництво, садівництво, виноградарство, виноробство.
Релігійне життя села: у селі є віруючі реформатського, римо – католицького та греко – католицького віросповідання. А у 1593 році населення села прийняло реформатське віровчення.
Основні соціальні заклади: дитбудинок, дитячий садок, ЗОШ І-ІІ ст. з угорською мовою навчання, лікарська амбулаторія сімейної медицини, аптека, Будинок села (сільрада, бібліотека, галерея та зал для церемоній.)
Послуги: Інтернет-пункт, туристичний дім, кав’ярня, магазин, мисливське товариство і т.п.
Визначні пам’ятки та відомі особистості:
• В межах села в руслі річки Боржава була знайдена відома бенська бронзова гідрія (антична грецька чаша з середини V. ст. до нашої ери.)
• Реформатська церква з 14 століття, її нищили і татари і поляки. У 1670 році дах був відремонтований. Пожежа 1782 року знову понищила храм, згоріла дерев’яна стеля, відновлена у 19 столітті. Фрески всередині храму ще не відновлені і знаходяться під штукатурки.
• Римо – католицька церква побудована у 1940 році, нею користуються і римо-католицька і греко-католицька громади.
• Пам’ятні місця жертвам другої світової та сталінізму: дерев’яний надгробний памятник на сільському цвинтарі (1989), пам’ятник загиблим у 1944 році угорським військовополоненим у центрі села (1992);
• Парк статуй перед Сільським домом: група Сім вождів угорських – твір шарварського митця- різьбяра;
• Дюла Моунуш та Фердинанд Серийні у 1932 році спільно написали соціографію ŤСучасність та минуле Бенеť;
• Тут народився і творив Ласло Горват (1926-2006) - відомий педагог і місцевий історик, який написав декілька томів з історії рідного села.
Легенди та перекази:
- Свою назву село одержало від імені Бене - одного з славних витязів Арпада;
- У підніжжі гори знаходився монастир ордену тамплієрів, які сторожили переправу через річку;
- Існує декілька легенд про гору Келемен: про скарби короля Зете, скарби куруців, легенда витязя Кодоча;
- За переказами на околиці села знаходиться те місце, де куруци збирались під свої знамена.
Bene /с. Бене
Бенянська сільська рада
Polgármester: Vince István
Cím: 90261 Bene, Rákóczi u. 78.
Tel./fax: +380-/3141/- 4-23-12, 74-243
E-mail: benehaz@freemail.hu
Організований прийом гостей, сільський туризм:
Інформація: сільський голова Андрій Сухан, 90261 Бене, вул. Ракоці,78
Teл.: 00 380-/3141/-74346. мoб: 00-36-/20/-435-4945, 00-380-95-00-29-781.
E-mail: benehaz@freemail.hu, benehaz@citromail.hu
